УВАГА, БАТЬКИ: НЕБЕЗПЕЧНІ ІГРИ В ІНТЕРНЕТІ!

Кількість загиблих через групи смерті вражає. Групи смерті дуже актуальні нині серед підлітків. Чому актуальних? Тому що це гра, і вона затягує. Тільки приз у ній – смерть, а правила гри диктуються зовсім незнайомими людьми. Насправді, все геть далеко від веселих ігор – дітей просто залякують та шантажують.

Суїцидальна спільнота, про яку мова, в мережі має різні назви: "Синій кит", "Море китів", "Тихий дім". У всіх їхніх прихильників на особистих сторінках є відео або малюнки з літаючими китами, акцентує Департамент кіберполіції Національної поліції України. Китів, як символ, злочинці обрали, оскільки, як дослідили науковці, ці тварини можуть зводити рахунки з життям.

До груп залучають дітей та підлітків – від 9 до 15 років. З ними працюють дорослі – системно, сплановано й чітко, крок за кроком підштовхують до самогубства. На дітей впливають з урахуванням їхніх інтересів і захоплень, використовують їхню лексику і субкультуру. Маніпулюють: дівчаткам пропонують сценарії "тебе ніхто не розуміє", "ти нікому не потрібна", наголошують, що вони товсті чи негарні. Хлопчикам утовкмачують, що вони "лузери" цього несправедливого світу. І тільки в іншому світі – світі "для вибраних" – знайдеться звільнення від проблем та образ. При цьому проблеми й образи перебільшуються і роздуваються.

Підліток на гачку отримує "особливе" запрошення в закриту спільноту. Для того, щоби вступити в неї, пише певний текст у себе на сторінці. Приймають не всіх, експериментували в кіберполіції. Адміністратори перевіряють історію кандидатів – аккаунти з метеликами і квіточками не проходять. Інша справа – специфічний "темний" погляд на світ. Затверджують учасників після спілкування у відеочаті. Перше завдання – ініціація.

Виконання кожного завдання – а пропонується до 50 квестів – фіксується на фото чи відео і надсилається "куратору". Якщо попервах учасник не встигає їх виконувати або порушує умову щоденного спілкування, то його виключають з групи. Пізніше вмикають примус – під страхом насильства над близькими чи шантажу (а серед квестів бувають завдання інтимного характеру) діти роблять усе, що від них вимагають. Відкриття особистих даних також є умовою участі в грі.

Майже всі квести передбачають заподіяння собі болю. Завдання надходять щоночі після "накачки": суїцидальна література, депресивна музика, жорстокі й криваві відео, апеляція до містики. Про те, що відбувається, забороняється розповідати будь-кому – це теж умова гри. У такий спосіб впродовж тривалого часу дитину доводять до фізичного і емоційного виснаження.

Коли адміністратор групи впевнений, що дитина втратила опір, стала цілком керованою, їй вмикають "зворотний відлік часу". Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. Такі відеозаписи в подальшому продаються в закритих групах "для дорослих".

Забави на межі

"Синій кит" живе тільки ВКонтакте. Гра прийшла з Росії – ще два роки тому вона підняла там хвилю. В Україні досі це не відстежували, хоч випадки відомі. Два місяці тому в Маріуполі стрибнула з багатоповерхівки 15-річна дівчинка – виконувала квест і записала це на мобільний телефон, який залишила на даху.

Департамент кіберполіції на цей час заблокував українську спільноту "Синій кит", до якої входило 209 користувачів.

Проте кіберполіція попереджає, що можливий апгрейд. На місці однієї "групи смерті", закритої поліцією, дуже швидко виникає інша. "Пул" учасників кочує з групи в групу – дітей вчать, як тримати зв’язки, коли спільноту закриють.

Такі групи щодня блокуються адміністрацією соціальних мереж за зверненнями правоохоронних органів або користувачів, повідомляє кіберполіція. Але останнім часом у мережах поширюються також і флешмоби, які прямо не пов’язані з самогубством, але підштовхують дітей до незворотних вчинків.

Саме зараз набирає популярності гра "Біжи або помри". Суть вуличного флешмобу – перебігти дорогу перед авто. Поки одні біжать, другі – фільмують. З такими випадками стикнулися у поліції Полтавщини. За непідтвердженими даними, гра також принесена з Росії, де вже є її жертви. Тому поліцейські просять водіїв бути дуже уважними, якщо на узбіччі – діти.

Також кіберполіція відреагувала на звернення батьків, які знайшли у гаджетах своїх дітей зображення листівок із закликом "стати феєю вогню" – ще одна небезпечна гра для фанатів мультфільму "Феї Вінкс". Дитині пропонують серед ночі, – так, щоби ніхто не побачив, бо магія зникне, – піти на кухню, відкрити газові комфорки і глибоко вдихати. Батьки! Перевіряйте телефони своїх дітей!

Непокоїть і батьків, і правоохоронців гра "Піди і заховайся" або "Зникни на 24 години", аналог американської "24 hours challenge". Діти ховаються у публічному місці: у супермаркеті, в школі, на заправці – і знімають відео. Один із восьми випадків зникнення дітей на Івано-Франківщині, що сталися від початку цього року, обласна поліція у справах дітей пов'язує саме з цією грою.

Відрізнити участь у грі від справжнього зникнення практично неможливо. В обох випадках підлітки раптово щезають з дому й не виходять на зв'язок. І хоч ці хованки поки що не особливо поширені, у ВКонтакте вже є декілька пабліків, де діти діляться відеороликами та обговорюють гру. Боротися з такими екстремальними розвагами під силу тільки батькам, вважають поліцейські. Саме вони повинні пояснювати усю небезпеку таких забав дітям.

Кіберполіція поширила звернення, в якому просить при виявленні груп, які пропагують серед дітей і підлітків самогубство чи небезпечні розваги, негайно повідомляти про це адміністрацію мережі та правоохоронців – cybercrime.gov.ua – цілодобово, телефон гарячої лінії (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні).

Щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, кіберполіцейські рекомендують батькам:

• приділяти більше уваги психологічному стану дитини;
• перевіряти, чи не пошкоджене тіло дитини. Якщо таке є, з’ясовувати обставини, за яких з’явилися пошкодження;
• звертати увагу на коло спілкування дитини;
• перевіряти аккаунти дитини в соцмережах та групи, до яких входить аккаунт. Звернути увагу на приватні чати;
• намагатися змістовно зайняти вільний час дитини;
• контролювати, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;
• встановлювати функцію "батьківський контроль" на всіх гаджетах дитини.

Що саме у поведінці дітей може бути тривожним дзвіночком для батьків:

• раптова зміна поведінки, поява таємниць, враження, що дитина щось приховує;
• коли дитина відмовляється спілкуватися, не йде на контакт;
• якщо істотно зростає час, проведений в Інтернеті, коли дитина починає спілкуватися в мережах уночі;
• агресія і різкі емоції загалом притаманні підліткам. Але слід звертати увагу на кількість "надмірних" емоцій. Вони не повинні переважати;
• западання в розчарування, сум, смуток і депресії;

"Коли дитина хоче зробити останній крок, – а суїцид діти сприймають передовсім як спосіб демонстрації, – то, як правило, намагається про це повідомити. Розповідає друзям, у соціальних мережах, говорить з іншими людьми, пише повідомлення, есемески, підбиває підсумки, завершує справи. Роздаровує, наприклад, дорогим людям якісь свої речі. Тому будь-які незвичні дії мають привертати увагу батьків", – зазначає психолог Оксана Хомин.

Психолог акцентує, що батьки повинні вміти самі розпізнавати небезпеки і вчити цьому своїх дітей.

Чого не варто робити батькам:

1. Влаштовувати перевірки й огляди - дитина тільки закриється та навчиться краще приховувати свої дії. Підлітку потрібна своя територія, приватне життя. Онлайн-розмови – це саме інтимне, що може бути у нього, саме тому батьки просто не має права їх читати. Цим дорослий виявляє свою неповагу і неприйняття підлітка як повноцінно функціонуючої людини.
2. Забороняти спілкування в соціальних мережах. Саме он-лайн проходить значна частина життя дитини і вона буде не готова з нею розлучитися. Щоб продовжити спілкування, підліток може потайки заходити в Інтернет. Це привчить його обманювати. Якщо ж дитина дуже слухняна та не буде порушувати заборону – то розуміння того, що віртуальне життя друзів проходить повз нього зробить підлітка нещасним.
3. Лаяти дитину та кричати на неї. Краще викласти переживання спокійно, говоріть про почуття та емоції, що відчувають батьки. Це задовольнить потребу підлітка в "глибокому" розумінні спілкування, дозволить налаштувати контакт, розібратися в ситуації та зрозуміти позицію дорослого. Крім того, якщо ви описуєте свій емоційний стан, ви вчите дитину регулювати свої емоції.
4. Тиснути на підлітка. Не варто вимагати від дитини, що вона повинна відповідати всім очікуванням батьків. Важливо пояснити, що навіть якщо підліток не буде відповідати всім критеріям успішної людини, батьки все одно люблять його та готові підтримати.
5. Порівнювати з іншими. Порівнюючи підлітка з іншими, дорослі відкидають його таким, яким він є. Це порушує самоідентичність підлітка (я не такий, як треба) і розвиває в ньому відчуття самотності, непотрібності і своєї неповноцінності.
6. Лякати невідомістю (фрази типу "тільки спробуй"). Незрозумілі покарання розвивають фантазії на тему "що ж це могло б бути". Такі фрази посилюють страх, який може стати для дитини нестерпним (і спровокувати небажані дії). Якщо ж після скоєння заборонених дій покарання дитини виявилося занадто незначним або й не було взагалі – то батьки втрачають авторитет.
7. Ігнорувати маніпулятивні фрази дитини на тему його смерті ("краще б я помер ...", "що б ви сказали на моїх похоронах?" і т. д.). Дуже важливо щоб дорослі говорили про смерть з дитиною: про те, що вона може бути жахлива, що некрасива, що чекає людини після неї (залежно від релігії сім'ї). Така тема бесіди змусить задуматися про смерть і побачити її не тільки своїми очима. Звичайно, не варто з подібними розмовами перестаратися – вони налякають дитину. Але саме таким чином і підкріплюється страх смерті.

Що можна робити батькам

1. Поговорити про подібні групах в Інтернеті. Пояснити, що підлітками маніпулюють інші люди, які переслідують свої цілі. Проблеми дитини для кураторів гри не важливі.
2. Створити можливість для підлітка звернутися за допомогою. Важливо, щоб дитина розуміла, що є цілий ряд дорослих, які можуть допомогти їй – батьки, вчитель, шкільний психолог, працівник соціальної служби, телефон довіри або священик (якщо сім'я віруюча) та інше.
3. Не залишати дитину наодинці з її проблемами. Цікавлячись її життям, батьки показують свою любов і турботу. Обговорюючи ситуацію з дитиною, дорослий вчить дивитися на неї з різних сторін, що сприяє її ефективному вирішенню. Батьки вже були у підлітковому віці і мають досвід розв’язання деяких проблем. Але не варто перетворювати бесіду в монолог "А в наш час ...".
4. Описати свої почуття. Таким чином дорослий покаже, як йому важлива дитина та її внутрішній світ. Обмін емоціями дозволить встановити контакт та зорієнтуватися підлітку у будь-якій ситуації.
5. Знати цінності дитини. Для цього цілком достатньо просто поговорити про них. Можна розпитати дитину про те, що її хвилює, ким хоче стати, чого досягти і що б вона хотіла б отримати у результаті рішення своїх проблем. Вводити нові цінності слід дуже акуратно, без натиску, обережно переконуючи підлітка в їх необхідності.
6. Вміти попросити вибачення, якщо неправі. Цим дорослий покаже, що поважає почуття дитини, а також дає і їй право на помилку. Адже ідеальних людей немає.

Звичайно, інтереси підлітків змінюються досить швидко і увага до подібних онлайн-ігор незабаром спаде, але важливо пам'ятати, що участь батьків у житті своїх дітей може захистити їх від чималої кількості небезпек.

САЙТ: http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/uvaga-batki-nebezpechni-igri-v-interneti.html